Відстійник – це технологія первинної обробки чорної та сірої води. Його проєктують із метою видалення зважених твердих часток осадженням. Відстійник також називають резервуаром-відстійником чи просвітлювачем. Низька швидкість потоку у відстійнику дозволяє часткам осідати на дно, тоді як легші за воду компоненти піднімаються на поверхню. Див. [T.1] (Син.: просвітлювач, бак-відстійник, відстійний резервуар)

Відстійники часто використовуються як первинні просвітлювачі, і зазвичай їх встановлюють відразу після технологій попередньої обробки PRE . Відстійники можуть забезпечувати суттєве початкове зменшення кількості зважених твердих часток (видалення на 50 – 70%) та органічного матеріалу (зниження біохімічного спожтивання кисню на 20 – 40%). Відтак вони допомагають гарантувати, що ці елементи не перешкоджатимуть проведенню подальших процесів очищення. Відстійники можуть мати різні форми і часом виконують ще додаткові функції. Це можуть бути відокремлені резервуари або блоки, інтегровані в інше водоочисне обладнання. Деякі інші технологій, описані у цьому посібнику, виконують функцію первинного відстійника або включають відділення для первинного відстоювання: анаеробний реактор з перегородками (ABR) T.2 , біогазовий реактор T.4 , стабілізаційні ставки T.5 , ставки осадоутворення та згущення T.8 .

Проєктні міркування

Основна мета відстійника полягає у забезпеченні седиментації шляхом зменшення швидкості та турбулентності потоку стічних вод. Відстійники зазвичай проєктують на період гідравлічного утримання 1,5 – 2,5 години. Потрібно менше часу за умови, що рівень БСК не буде занадто низьким для наступного етапу біологічного очищення. Резервуар потрібно проєктувати так, щоб він забезпечував задовільну ефективність функціонування при піковому потокові. Важливим є якісне спорудження входу і виходу із ефективною системою розповсюдження та збору (перегородки, водозбірні жолоби та Т-подібні труби) задля попередження вихрових потоків та прямоточного протікання води, а також утримання піни у басейні. Залежно від проєкту і місця розташування, видалення шламу можна проводити із використанням ручного випорожнення та транспортування C.1 , моторизованого випорожнення та транспортування C.2 або завдяки гравітації із використанням нижнього виходу. Просвітлювачі – це резервуари для відстоювання, обладнані механічними засобами для постійного видалення накопичених у результаті відстоювання твердих часток і обладнані скребками, які постійно переміщують осілі тверді частки у напрямку мулового ящика в основі резервуару, звідки мул викачують насосом до очисних споруд. Дно резервуару, розміщене під достатнім кутом нахилу, сприяє видаленню мулу. Ефективність первинного відстійника залежить від характеристик стічних вод, періоду утримання та швидкості видалення мулу. Ефективність може зменшуватись внаслідок спричиненого вітром вихрового руху води, теплової конвекції та мулових потоків внаслідок різниці температур та температурної стратифікації у спекотному кліматі. Ці явища можуть спричинити прямоточе протікання води крізь відстійник. Задля посилення ефективності відстійників можна встановити нахилені плити (ламелі) і трубки, що збільшує площу відстоювання, або ж можна використовувати хімічні коагулянти.

Матеріали

Відстійник може бути виготовлений із бетону, піску, гравію, цементу, а також скловолокна, ПВХ чи пластику; також в наявності є відстійники фабричного виготовлення.

Застосовність

Вибір технології для осідання твердих часток здійснюється з огляду на характеристики стічних вод, управлінські спроможності та те, наскільки бажаним є анаеробний процес, а також наявність чи відсутність виробництва біогазу. Окремий відстійник не потрібен для технологій, які вже передбачають певний вид первинного відствоювання (як зазначено вище). Проте багато технологій водоочистки потребують попереднього видалення твердих часток задля забезпечення їх належного функціонування. Первинноий відстійник є особливо важливим для технологій, які використовують фільтруючий матеріал (наприклад, анаеробний фільтр T.3 ), але часто обходяться без нього у невеликих спорудах для активного мулу T.13 . Відстійники також можна встановлювати як резервуари для зберігання дощової води задля видалення частини органічних сполук, які інакше б потрапляли в навколишнє середовище.

Експлуатація та обслуговування

У відстійниках, які не проєктуються для проведення анаеробних процесів, необхідне регулярне видалення шламу, щоб попередити загнивання, а також накопичення та вивільнення газу, що може уповільнити процес осадження через повторне змулення частини осілих твердих часток. Мул, який підниміється до поверхні бульбашками газу, складно видаляти, і він може потрапляти на наступний етап водоочистки. Часте видалення піни є важливим, і шлам потрібно утилізувати належним чином у системі обробки або захоронювати.

Здоров’я та безпека

Задля попередження вивільнення газів з неприємним запахом необхідно часто проводити видалення шламу. З піною і шламом потрібно поводитися обережно, оскільки вони містять високі рівні патогенних мікроорганізмів; вони потребують подальшої обробки та належної утилізації. Для працівників, які можуть контактувати зі стоками, потрібне належне особисте захисне спорядження. Після проведення робіт з видалення шламу потрібно дезінфікувати обладнання та руки.

Витрати

Капітальні витрати на відстійник є середніми, а експлуатаційні витрати – низькими. Витрати залежать від технології транспортування та обробки, з якою він поєднується, а також від наявності на місці і відтак від вартості матеріалів (піску, гравію, цементу, сталі) чи фабричних модулів і витрат на оплату праці. Основні витрати щодо експлуатації та технічного обслуговування пов’язані з видаленням первинного шламу і вартістю електроенергії у разі необхідності використовувати насоси для відкачування (за відсутності гравітаційного потоку).

Соціальні міркування

Зазвичай відстійники добре сприймаються населенням. Потрібно врахувати необхідність використання належного особистого захисного спорядження, а також можуть знадобитися проведення тренінгів для залученого персоналу.