Регулярне миття рук під час надзвичайних ситуацій допомагає запобігти поширенню таких захворювань, як діарея, холера та інші. Обладнання для миття рук має бути в наявності поряд з усіма туалетами. Якщо миття рук не є загальноприйнятою практикою, її потрібно пропагувати, усунувши причину такої поведінки. Обладнання для миття рук потребує постійного постачання води та мила.

Миття рук водою з милом після контакту з фекаліями, наприклад, під час відвідування туалету, може призвести до значного зменшення випадків захворювання на діарею. Різні дослідження свідчать про зниження рівня смертності від діареї та інших захворювань, пов’язаних з водою, на 35–45 %. Практику миття рук необхідно активно пропагувати в будь-якій надзвичайній ситуації, і користувачі завжди повинні мати засоби для миття рук з милом. Пропаганда миття рук особливо важлива, якщо постраждала спільнота не звикла до регулярного миття рук або травмована. Завжди слід заохочувати два критичні моменти для миття рук з милом: після відвідування туалету або після очищення нижньої частини дитини після дефекації, а також перед приготуванням та прийомом їжі. Пункти для миття рук повинні бути наявними на невеликій відстані  (максимум 5 м) від кожного туалету, незалежно від того, приватний, спільний він чи громадський, а також у всіх місцях, де готують або вживають їжу, наприклад, на ринках, кухні та в їдальнях.

Проєктні міркування

Станція для миття рук повинна мати постійні джерела води та мила. Якщо вода недоступна, як альтернативу можна використовувати дезінфікуючий засіб для рук на спиртовій основі (або попіл). ОБладнання для миття рук включає крани різних типів, під’єднані до труби або контейнера, або прості недорогі рішення, такі як водяна колонка з ножною педаллю "Tippy Taps", що складаються з підвісної каністри, яку можна перекинути за допомогою ножної педалі, що дозволяє витікати воді. Дренаж стічних вод необхідний для того, щоб територія навколо станції для миття рук була чистою та гігієнічною, а також для запобігання бруду та калюж. Стічні води можна збирати у відро для сірої води, або спустити у відкриті дренажні канали або в закриту каналізацію. Якщо грунтові умови дозволяють, сіру воду можна утилізувати на місці, наприклад у інфільтраційних колодязях D.10 . В якості альтернативи можна розглянути варіанти обробки та повторного використання. Станції для миття рук мають бути інклюзивними X.10, а діти та люди з обмеженою рухливістю повинні мати можливість дістати до обладнання для миття рук. Дуже важливим моментом конструкції є довговічність крана. Він повинен бути дуже міцним, щоб запобігти крадіжці або поломці.

Матеріали

Для постачання води для миття рук потрібна водопровідна вода або вода з відер з встановленими кранами. Стандартна кількість води для миття рук у громадських туалетах становить 1–2 л на користувача на добу. Необхідна кількість води збільшується, якщо вода з таких пунктів використовується для інших цілей, таких як генеральне прибирання туалету (2–8 л на кабіну на добу), відвідування мечетей (5 л на відвідувача на день) та/або прання ( 4–6 л на людину на добу). Мінімальний стандарт у витраті мила для особистої гігієни, включаючи миття рук, становить 250 г на людину на місяць. У громадських закладах необхідно забезпечити постійний запас мила, що може стати хорошим варіантом розповсюдження мила серед населення. Якщо мило є в обмеженій кількості, його можна захистити, просвердливши отвір у шматку мила та прив’язавши його до пункту для миття рук (мило на мотузці).

Застосовність

Миття рук має бути забезпечено шляхом постійного пропагування X.12 у будь-якій гуманітарній надзвичайній ситуації та на будь-якому етапі з використанням кількох каналів зв’язку. Миття рук і заохочення миття рук є особливо важливими під час гострої стадії надзвичайної ситуації для запобігання погіршенню ситуації з охороною здоров’я. Травмовані люди можуть бути більш схильні нехтувати особистою гігієною.

Експлуатація та технічне обслуговування

Ємності для води потрібно заправляти, а мило потрібно постійно поповнювати в громадських закладах і роздавати там, де миють руки у приватних притулках. За наявності водопроводу потрібен сантехнік для дрібних робіт з технічного обслуговування та ремонту. Дренажні канали C.5 та інфільтраційні колодязі D.10 для відведення стоків необхідно регулярно перевіряти на предмет засмічення. Обладнання для миття рук необхідно утримувати в чистоті. На етапі гострого реагування на надзвичайну ситуацію та під час активних кампаній з пропаганди гігієни потрібен один співробітник на туалетний блок, поряд з обладнанням для миття рук, який може нагадувати людям мити руки та надавати рекомендації щодо роботи пункту для миття рук та туалетів.

Витрати

Бруски мила та пластикові відра для пунктів для миття рук, як правило, дешеві та доступні на місці. Їх слід купувати у великій кількості на початку надзвичайної ситуації. Інші витрати включають персонал, що забезпечує гігієну та будівництво дренажу або інфільтраційних колодязів.

Соціальні аспекти

Пропаганда миття рук X.12 має вирішальне значення під час надзвичайної ситуації. Однак спочатку необхідно забезпечити наявність обладнання для миття рук, інакше зусилля з просування будуть менш ефективними. Пропаганда миття рук не обов’язково вимагає реклами здоров’я. Агітаційні повідомлення щодо миття рук можуть включати суспільний тиск, емоційні чи естетичні заклики. Рушійні чинники або перешкоди для певної поведінки повинні бути оцінені, щоб забезпечити ефективні послання для пропагування миття рук. Залучення місцевих захисників та пропагандистів гігієни є ключовим моментом до успішної кампанії. У деяких випадках знадобляться заходи щодо зміни поведінки. Пропаганда миття рук має стосуватися різних факторів поведінки, як-от сприйняття ризику для здоров’я, переконання в ефективності та користі, емоції, досвід суспільного тиску, можливості, а також планування дій та зменшення перешкод.