Осушуючи житлові та інші населені райони, дренаж зливової води допомагає запобігти затопленню та накопиченню води. Уникнення появи стоячої води може допомогти із попередженням поширення захворювань і виникненню болотистого середовища.
Стояча вода, ерозія та бездоріжжя можуть становити небезпеку для громадського здоров’я, особливо під час надзвичайних гуманітарних ситуацій. Така вода може походити із дощових стічних вод, які називають зливовою водою, або із населених пунктів і домогосподарств, що називають сірою водою. Якщо не проводиться дренаж зливової води із міських районів за допомогою звичайної самопливної каналізації C.4 , потрібні інші способи управління. Дренаж зливової води є особливо важливим у таборах і міських районах, де природне стікання води зменшується через те, що поверхні закриті дорогами, будинками та іншими замощеними ділянками. Спорудження каналів для зливової води може бути складним у районах із рівнинною поверхнею через відсутність нахилу, а також у дуже крутих місцевостях, де швидкість стоків може бути високою і складною для її контролю. Канали для дощових вод можуть відводити воду безпосередньо у приймаючий водний об’єкт, наприклад, річку чи озеро. На фазі гострого реагування на надзвичайну ситуацію потрібне хоча б мінімальне спорудження дощового дренажу задля захисту свердловин, туалетів та інших об’єктів водопостачання, забезпечення санітарії та гігієни від затоплення. Попри те, що цей розділ зосереджує увагу на каналах для дощової води, існують інші засоби попередження виникнення стоячої води, наприклад, шляхом мінімізації водостійкого покриття і використання природних чи споруджених систем для фільтрування та повернення дощової води у землю. Такі системи включають визначені райони затоплення, місцеві інфільтраційні поверхні, такі як інфільтраційні траншеї, порослі травою ділянки землі, відстійні ставки тощо, а також ретельно продумані плани управління землекористуванням. Коли дозволяють властивості ґрунту, дренаж потрібно проводити у місці, де продукується сіра вода.
Проєкт дренажу зливової води має виконувати кваліфікований та досвідчений інженер. Потрібна детальна інформація про рельєф, землекористування, кути нахилу та кількість опадів. Для проєктування каналів для дощової води потрібно знати коефіцієнт стоку у районі, що позначає відсоток дощових вод, які дійсно стікають, а не просочуються у ґрунт локально чи випаровуються. Цей коефіцієнт переважно залежить від властивостей ґрунту, землекористування та рельєфу. Кут нахилу вказує на те, наскільки швидко буде стікати вода. За можливості, вулиці і під’їзні дороги потрібно планувати так, щоб вздовж них були розміщені канали для зливової води. Канали для зливової води завжди мають споруджуватися нижче за рівень розміщення будинків із метою зменшення ризику затоплення житлових районів. Щоб контролювати воду на крутих схилах (із кутом нахилу у понад 5%), у каналах для дощової води можна впроваджувати різні технології, такі як перегородки, сходи чи запруди. Канали для зливової води можуть бути закритими і відкритими. Закриті канали мають перевагу у тому, що простір над ними можна використовувати і вони закриті для потрапляння твердих відходів зверху. Недоліками закритих каналів є більші проблеми через складнішу експлуатацію та технічне обслуговування, наприклад, усунення засмічення, також вони є дорожчими. Канали можуть бути облицьованими чи необлицьованими залежно від вимог і розміру каналу.
У випадку облицьованих каналів для дощової води потрібні облицювальні матеріали. Це можуть бути елементи дренажу фабричного виготовлення, цемент чи місцеві матеріали, такі як деревина. У випадку необлицьованих каналів землю можна укріпити за допомогою дрібної дротяної сітки та рослин. Для очищення вторинних каналів потрібні базові інструменти, такі як лопати і граблі.
Дренаж зливової води можна впроваджувати у районах із регулярними повенями та/або утворенням сірої води і в районах, де відсутня звичайна каналізація. Неформальні поселення та табори часто будуть у несприятливих географічних умовах, і вони можуть бути особливо вразливими до ризиків, пов’язаних із зливовою водою (наприклад, повені). У разі наявності можливості проєктування району до того, як туди заїдуть жителі, потрібно заздалегідь спланувати належне управління зливовою водою.
Із каналів для дощової води потрібно регулярно видаляти тверді відходи, особливо перед початком сезону дощів чи очікуваними опадами задля забезпечення належного функціонування. Після дощу може бути необхідно видалити осади з каналу після того, як потік води зменшиться до швидкості нижчої за швидкість самоочищення. Також потрібно регулярно реагувати на конструкційні пошкодження. Вони можуть траплятися особливо в каналах із високим кутом нахилу та швидкістю стічних вод.
Спорудження каналу вимагає проведення трудозатратних землерийних робіт та подальшого транспортування ґрунту. У випадку невеликих каналів на рівні району це може робити громада. Матеріал для облицювання каналу – це ще один пункт значних витрат. Вторинні канали часто можуть споруджуватися із використанням місцевих матеріалів та за допомоги громад, тоді як для більших первинних каналів потрібні облицювальні матеріали та часто машини для проведення землерийних робіт.
Одним з основних викликів у випадку дощового дренажу є те, що люди можуть ним зловживати, наприклад, викидаючи тверді побутові відходи у канали чи утилізуючи воду, забруднену фекаліями, у дренаж. Задля попередження цього, правильне використання системи дощового дренажу має бути частиною заходів із просування гігієни у громаді X.12. Також необхідними є функціонуюча система управління твердими побутовими відходами X.8 та заходи із забезпечення повного від’єднання туалетів від системи дренажу зливової води.
Вхідні продукти
Вихідна продукція
Екстрена фаза
Стабілізація | + |
Відновлення | + + |
Складні ґрунтові умови
Напівпридатний |
Рівень застосування / масштаб
Побутовий | + |
Околиці | + + |
Громадський | + + |
Водні та сухі технології
На водній основі та сухий |
Рівень управління
Побутовий | + |
Спільний доступ | + |
Місто | + + |
Технічна складність
Середній |
Потрібне місце
Середній |
Cotton, A., Talyer, K. (2000): Services for the urban poor: 4. Technical guidelines for planners and engineers. WEDC, Loughborough, UK
Bjerregaard, M., Meekings, H. (2008): Low Cost Drainage for Emergencies. Oxfam, UK
WHO (1991): Surface water drainage for low income communities., Geneva, Switzerland
Закрити