Холера – це фекально-оральне захворювання, яке викликає інфекцію тонкого кишечника, що призводить до важкої водянистої діареї, швидкого зневоднення та, за відсутності лікування, смерті. Існує безліч способів профілактики та боротьби з поширенням холери, що вимагає вжиття заходів як всередині галузі охорони здоров’я, так і за її межами, включаючи доступ до безпечної води, санітарії та належних гігієнічних практик (WASH). Холера зустрічається як в умовах надзвичайної гуманітарної кризи, так і в ендемічних умовах, де спалахи холери відбуваються регулярно серед одних і тих самих груп населення, зазвичай збігаючись із сезоном дощів. Однак у більшості випадків спалахи холери торкаються країн/регіонів, що вже мають справу з існуючим нестабільним контекстом, включаючи погані гігієнічні умови, обмежений доступ до питної води та санітарних споруд. Хоча тут основну увагу буде приділено холері в умовах надзвичайних ситуацій, важливо визнати, що там, де це можливо, зусилля по боротьбі з холерою повинні бути спрямовані на побудову довгострокових систем і розглядати довгострокову профілактику, а не обмежуватися простим реагуванням на випадки захворювань X.5.

Наступний блок містить важливу довідкову інформацію для всіх, хто має справу з холерою:

• Холера викликається бактерією Vibrio cholera, яка потрапляє в організм фекально-оральним шляхом через споживання води та/або їжі, зараженої внаслідок поганої роботи систем водопостачання та санітарії, а також через неналежні гігієнічні практики, такі як відсутність миття рук з милом після дефекації.
• У більшості інфікованих немає жодних симптомів. Вони називаються «здоровими носіями» і можуть легко поширювати холеру, якщо джерела води забруднені фекаліями, що містять бактерію, коли гігієнічні умови погані та поширена відкрита дефекація.
• Холеру необхідно лікувати в спеціальних відділеннях, які називаються Центрами лікування холери (ЦЛХ), щоб запобігти поширенню хвороби в суспільстві.
• Кожен окремий випадок холери повинен бути розслідуваний, щоб оцінити та перервати шлях передачі інфекції.
• Фекалії та блювота, що виділяються хворими на холеру, дуже заразні, і повинні належним чином безпечно оброблятися та утилізуватися (наприклад, дезінфекція розчином хлорного вапна).
• Хоча холера може швидко поширюватися через довкілля, існує кілька відомих і ефективних способів зупинення передачі інфекції. Практика ізолювання фекалій від їжі та води, така як очищення та безпечне зберігання води, а також використання покращених санітарно-технічних засобів, має важливе значення для боротьби зі спалахами холери.

Інтервенції з WASH

Надання послуг WASH є ключовим елементом як профілактики спалахів холери, так і реагування на них. У ендемічних і схильних до холери районах необхідно докласти значних зусиль для забезпечення безпечного та адекватного водопостачання та дезінфекції, моніторингу якості води, заохочення гігієни, санітарії та безпечного видалення екскрементів на рівні домогосподарств і громад, а також у ЦЛХ та медичних установах. З точки зору санітарії, увагу слід звернути на наступне:

Покращення доступу до безпечних засобів видалення екскрементів та їх використання: Фекалії необхідно знаходитися подалі від води та їжі (локалізація), а бактерії холери, які потенційно можуть забруднити їжу та воду, необхідно знищувати перед вживанням (дезінфекція). Підозрювані або підтверджені випадки холери мають бути забезпечені окремими туалетами чи вбиральнями, якими не користуються інші особи. Необхідно забезпечити достатню кількість функціонуючих, доступних, відповідних та безпечних туалетів для персоналу, пацієнтів та осіб, які здійснюють догляд (див. врізку на наступній сторінці) (включаючи регулярне прибирання та технічне обслуговування щонайменше щодня), які не забруднюють медичний заклад або джерела водопостачання.

Навколишнє середовище, вільне від людських екскрементів: Слід забезпечити, щоб вбиральні з функціональними засобами для миття рук використовувалися та підтримувалися в чистоті; щоб люди, включаючи дітей, не випорожнювалися на відкритому повітрі і щоб усі фекалії безпечно утилізувалися в вигрібну яму або закопувалися X.11. На ринках, у громадських місцях та установах повинні бути обладнані місця для утилізації екскрементів, а також функціонуючі та належним чином обладнані приміщення для миття рук U.7 . Вони мають відповідати культурним традиціям, а для громадських та комунальних закладів має бути створена стійка система очищення та управління.

Миття рук: Обладнання для миття рук U.7 має бути в наявності та доступними; також слід заохочувати дотримання правил миття рук, особливо в ключові моменти (після туалету, після підмивання дитини, перед приготуванням їжі та годуванням, після догляду за хворим на холеру).

Засоби індивідуального захисту: Засоби індивідуального захисту (наприклад, чоботи, маски, рукавички, одяг тощо) повинні бути передбачені для тих, хто займається експлуатацією та обслуговуванням ланцюжка санітарних послуг.
Гігієна харчування: Заходи з просування гігієни повинні включати пропаганду гігієни харчування (належне приготування, розігрівання та зберігання їжі, очищення кухонного приладдя).

Дезінфекція хлорним розчином: Різні хлорні розчини (з різним відсотковим вмістом вільного залишкового хлору) повинні бути доступні для різних цілей: (1) 0,05 % для миття рук з милом, дезінфекції шкіри, прання (пацієнтської та адміністративної), туалетів, кухні, моргу та відхожих місць (або на основі спирту для розтирання рук), (2) 0,2 % для дезінфекції підлоги, предметів, ліжок, одягу, кухонного приладдя пацієнтів та (3) 2 % для додавання до екскрементів/блювотних мас для дезінфекції та миття трупів (або обробка вапном).

Заходи боротьби з холерою, пов’язані з WASH, можна поділити на ті, що реалізуються на рівні домогосподарства, установи та у закладах охорони здоров'я.

Домогосподарства: Ризик зараження особливо високий в домашніх умовах, а члени домогосподарств, ле є хвориі на холеру, ризикують захворіти в 100 разів більше, ніж інші члени громади.

• Екскременти (які можуть містити холеру) повинні бути належним чином утилізовані та відокремлені від середовища проживання людини та від джерел води.
• Необхідно створити систему управління екскрементами навіть на ранніх стадіях надзвичайної ситуації.
• Необхідно знайти санітарні рішення, які не забруднюють ґрунтові води.
• Пропагування миття рук з милом, особливо перед їжею, приготуванням їжі, після підмивання немовляти, дитини чи дорослого, після використання вбиральні та під час догляду за хворою людиною.
• Просування гігієни харчування (правильне приготування, розігрів та зберігання їжі, чищення кухонного приладдя).
• Пропагування очищення та зберігання води (ємності з водою повинні бути закриті та регулярно очищатися, а воду слід набирати за допомогою крана або чашки з ручкою, щоб руки не контактували з водою).
• Вигрібні ями необхідно регулярно чистити та обслуговувати, а також забезпечувати приватність та безпеку, щоб заохочувати їх використання.
• Якщо хтось помер від холери (або від захворювання з підозрою на холеру), слід якомога менше торкатися тіла, а потім вимити руки з милом. Треба попросити навчений персонал допомогти з безпечним і належним похованням. Особливі правила поховання мають бути прийняті відповідно до місцевих традицій і з повагою до них.
  
  Установи:
• Громадські місця мають бути обладнані санітарно-гігієнічними засобами, розділеними за статтю.
• Усі санітарно-гігієнічні об'єкти повинні мати функціонуючі засоби для миття рук та купання, якщо це необхідно.
• Пункти для миття рук з милом U.7 повинні бути доступні в усіх громадських місцях, особливо біля туалетів або закладів харчування.
• Знаки/плакати можуть заохочувати людей мити руки з милом після відвідування туалету та перед приготуванням/їжею.
• Питання безпеки харчових продуктів повинні вирішуватись у закладах/громадських місцях (наприклад, у школах, урядових будівлях та на ринках).
  
  Заклади охорони здоров'я:
• У ЦЛХ, які зазвичай створюються при підозрі або підтвердженні спалаху захворювання, багато пацієнтів занадто слабкі, щоб користуватися туалетом. Відра (10–15 л) ставляться під спеціально зроблений отвір у холерному ліжку та біля ліжка. Відра можна підняти на блок, щоб запобігти забризкуванню оточуючої площі. Перед тим, як поставити під ліжко, у відро необхідно налити приблизно 1 см 2 % хлорного розчину. Відра слід спорожнювати у туалетах, розташованих поблизу, якими користуються хворі на холеру. Після збору та утилізації екскрементів відра необхідно промити 0,5 % розчином хлору, зливши промивну воду в каналізацію або туалет.
• Рекомендована кількість вбиралень – 1 на кожні 20 осіб в обсервації, 1 на кожні 50 госпіталізованих пацієнтів, плюс 1–2 для персоналу.
• Пацієнтів з підозрою та підтвердженою холерою слід ізолювати від інших пацієнтів.
• Для запобігання поширенню інфекції, для хворих на холеру мають бути передбачені окремі приміщення.
• Усі рідкі відходи життєдіяльності людини утилізуються у вбиральні або закопують.
• Рекомендується використовувати пластикові плити перекриття, які легко очищаються.
• На місці повинна бути забезпечена надійна ізоляція екскрементів та фекального осаду; туалети не повинні бути підключені до каналізаційної мережі, щоб уникнути поширення хвороби.
• Безпечна вода має бути доступною у достатній кількості для пацієнтів, медичних працівників, для очищення та дезінфекції всередині закладу.
• При спалахах холери необхідно забезпечити та використовувати відповідні засоби індивідуального захисту.
• Тіла померлих слід підготувати та поховати таким чином, щоб уникнути передачі захворювання.