Муловий майданчик з рослинами подібний на муловий майданчик без рослин T.9 , але має додаткову перевагу у вигляді випаровування та покращеної обробки мулу завдяки наявності рослин. Основною перевагою майданчику з рослинами порівняно з майданчиком без рослин є те, що мул не потрібно видаляти після кожного циклу завантаження / висушування, але його все одно потрібно видаляти кожні три – п’ять років. Свіжий мул можна безпосередньо завантажувати поверх попереднього шару.Мул являє собою суміш твердих речовин і рідини та містить переважно екскременти та воду, у поєднанні з піском, металами, сміттям та/або різними хімічними сполуками. Слід розрізняти мул фекалій і мул стічних вод. Фекальний мул надходить із санітарних об’єктів на місцях, тобто він не транспортується через систему каналізації. Він може бути сирим або частково компостованим, у вигляді суспензії або напівтвердим, і є результатом збору та зберігання/переробки екскрементів або чорної води, із сірою водою або без неї. Осад стічних вод (також відомий як каналізаційний мул) утворюється в результаті збирання стічних вод з каналізації та процесів (напів)централізованого очищення. Склад мулу визначатиме тип необхідної переробки та можливості кінцевого використання.

Мулові майданчики з рослинами зневоднюють і стабілізують мул. Рослини з їхніми кореневими системами підтримують пористість фільтру, при цьому створюючи шляхи через згущений мул, що дозволяє воді легко просочуватися. Порівняно з муловими майданчиками без рослин, мулові майданчики з рослинами мають перевагу у тому, що вони функціонують у вологому кліматі. Проте вони потребують постійного постачання мулу задля забезпечення життєдіяльності рослин. Вигляд майданчику подібний на той, як виглядає побудоване водно-болотне угіддя T.6 . Майданчики заповнюються піском і гравієм для підтримки рослинності. Мул завагнтажується на поверхні, і фільтрат протікає крізь шар, розташований під поверхнею, де він збирається у дренажі. Кінцевий вміст вологи у гумусі через кілька років повинен бути на рівні приблизно 60% залежно від кліматичних умов та початкових характеристик мулу. 

Проєктні міркування

Вентиляційні труби, під’єднані до дренажної системи, сприяють створенню аеробних умов у фільтрі. Загальний проєкт для розміщення шарів на майданчику є таким: 25 см крупнозернистого гравію (розмір фракції – 2 – 4 см); 10 см гравію середнього розміру (розмір фракції – 5 – 15 мм); 20 см дрібного гравію (розмір фракції – 2 – 6 мм); і 5 см землі чи крупнозернистого піску. Потрібно залишити вільний простір (1 м) над верхнім шаром піску для приблизно трьох – п’яти років накопичення; класична швидкість накопичення в тропічних умовах становить 20 – 30 см/рік. Очерет (Phragmites sp.), плоскуха (Echinochloa sp.) і папірус (Cyperus papyrus) – це рослини, які підходять для фільтру. Також можна використовувати місцеві неінвазивні види, якщо вони ростуть у вологому ґрунті, є стійкими до солоної води та легко розмножуються після зрізання. Мул потрібно додавати кожні три – сім днів шарами від 7 до 10 см товщиною, залежно від характеристик мулу, навколишнього середовища та експлуатаційних обмежень. У теплому тропічному кліматі повідомляють про рівень завантаження мулу від 100 до 200 кг загальної кількості твердої фази/м2/рік. У холоднішому кліматі поширеним є рівень завантаження від 50 до 70 кг загальної кількості твердої фази /м²/рік. Потрібно паралельно використовувати два чи більше майданчики для уможливлення достатнього розкладання та зменшення кількості патогенів у верхньому шарі мулу, перш ніж видаляти його. Фільтрат, який стікає по дренажних трубах, потрібно належним чином очищувати, наприклад, у стабілізаційному ставку T.5 , залежно від того, де він зливається. Інфраструктуру потрібно проєктувати так, щоб забезпечувати гарний доступ для вакуумних вантажівок і для видалення гумусу.

Матеріали

Мулові майданчики з рослинами потребують наявності гравію та піску із правильним розміром фракцій. Можна використовувати місцеві рослини. Для видалення висушеного мулу потрібні лопати і граблі, а також особисте захисне спорядження. Сам майданчик можна споруджувати із цементу та цегли або бетону, і його дно потрібно герметизувати.

Застосовність

Ця технологія є ефективною для зменшення об’єму мулу (до 50%) завдяки розкладанню та висушуванню, що є особливо важливим, коли мул потрібно транспортувати в якесь інше місце для кінцевого використання чи утилізації. Вона сприяє обробці низькоконцентрованого мулу. До використання мул потрібно стабілізувати; в умовах надзвичайної ситуації, коли немає достатньо часу для стабілізації мулу (наприклад, у резервуарах для зберігання із високою частотою випорожнення), може знадобитися такий етап, як попередня обробка. У сухому кліматі майданчики потрібно регулярно підживлювати задля уникнення висихання рослин. Мулові майданчики з рослинами підходять для міст і таборів, які генерують постійне постачання мулу. Їх потрібно розміщувати якомога ближче до місця початкового випорожнення мулу, щоб уникнути високих витрат на транспортування.

Експлуатація та технічне обслуговування

Потрібен кваліфікований персонал для експлуатації та технічного обслуговування. Його потрібно навчити належним чином розподіляти мул на різних майданчиках і управляти рослинами. Рослини повинні достатньо вирости, перш ніж завантажувати мул. Фаза акліматизації є надзвичайно важливою і потребує багато турботи. Рослини потрібно періодично проріджувати та/або збирати. Після трьох – п’яти років мул можна видаляти вручну чи механічно. Дренажні труби потрібно технічно обслуговувати, а стоки – належним чином збирати і проводити їх подальшу очистку та утилізацію.

Здоров’я та безпека

Фекальний мул є небезпечним, і будь-хто, хто працює з ним, має бути в належному особистому захисному спорядженні. Рівень зниження патогенів у мулі буде варіюватися залежно від клімату. Залежно від бажаного кінцевого використання, можуть знадобитися подальше зберігання і висушування. Фільтрат потрібно ще додатково очищувати. Майданчики з рослинами можуть приваблювати диких тварин, у тому числі змій.

Витрати

Цей варіант має середні капітальні і низькі експлуатаційні витрати. Основні капітальні витрати йдуть на інженерно-будівельні роботи та належне фільтруюче середовище. Основні експлуатаційні витрати стосуються персоналу, який відповідає за технічне обслуговування майданчиків, видалення мулу і висаджування рослин.

Соціальні міркування

З огляду на приємну естетику не повинно виникати багато проблем із прийняттям технології, особливо у разі розміщення об’єкту достатньо далеко від густонаселених районів. Процес обробки є аеробним, неприємні запахи не є сильними і переважно виникають під час зливу матеріалів з вантажівок.