Рибу можна розводити у ставках (рибне господарство), в які зливаються стоки чи мул. Риба харчується водоростями та іншими організмами, які ростуть у багатій на поживні речовини воді, і зрештою виловлюється для споживання.

Існують три види проєктів рибогосподарств для розведення риби: (1) удобрення рибних ставків стоками; (2) удобрення рибних ставків екскрементами/мулом; та (3) вирощування риби безпосередньо в аеробних ставках T.5 . Риба, підселена в аеробні ставки, може ефективно зменшувати кількість водоростей і допомагати контролювати популяцію комарів. Також можливо поєднати рибу та плаваючі рослини в одному ставку. Сама по собі риба не суттєво покращує якість води, але завдяки її економічній цінності вона може частково компенсувати витрати на експлуатацію водоочисного об’єкта. За ідеальних експлуатаційних умов у ставку великого розміру можна виловлювати до 10 000 кг риби/га/місяць. Якщо риба є непридатною для споживання людиною, вона може бути цінним джерелом протеїну для інших цінних хижаків (наприклад, креветок) або може використовуватися у виробництві рибного корму для свинею і кур.

Проєктні міркування

Проєкт повинен ґрунтуватися на кількості поживних речовин, яку потрібно видалити, виді риби, поживних речовинах, потрібних для риби, і вимогах до води, необхідних для забезпечення здорових умов проживання риби (наприклад, низький рівень аміаку, необхідна температура води, рівень кисню тощо). Запроваджуючи поживні речовини в якості стоків чи мулу, важливо не перенавантажити систему. Рівні кисню демонструватимуть величезні добові коливання через фотосинтез і респірацію. Критичним періодом є ранній ранок до сходу сонця, коли може знадобитися аерація для підтримки аеробних умов. Біохімічне споживання кисню не повинне перевищувати 1 г/м²/день. Потрібно обирати лише ту рибу, яка є стійкою до низького рівня розчиненого кисню, наприклад, тілапію, сома та карпа. Ці види також є стійкими до захворювань і несприятливих умов навколишнього середовища. Конкретний вибір залежатиме від місцевих вподобань, наявності та температури оточуючого середовища.   

Матеріали

Необхідні матеріали включають ті, які потрібні для будівництва ставка T.5 . Ставки можуть бути облицьованими або необлицьованими, якщо ґрунт має високий вміст глини. Потрібно завезти початкову популяцію риби, і часом потрібен додатковий корм для риб залежно від умов.

Застосовність

Рибний ставок є доречним лише тоді, коли для цього є достатньо землі (або раніше існуючий ставок), джерело свіжої води і підходящий клімат. Вода, яка використовується для розведення стоків, не повинна бути занадто теплою, і рівень аміаку повинен залишатися на низькому рівні або бути практично відсутнім з огляду на його токсичність для риби. Рибні ставки можна розглядати, починаючи з фази стабілізації, коли можливо вести будівельні роботи або використовувати масштабнішу санітарну інфраструктуру. Ця технологія є доречною для теплого чи тропічного клімату із великою кількістю сонячного світла (ставки не повинні затінятися деревами чи будівлями) без мінусових температур і бажано з великою кількістю дощів та мінімальним рівнем випаровування.

Експлуатація та технічне обслуговування

Рибу потрібно завозити у ставки і виловлювати, коли вона сягає певного віку/розміру. Частковий вилов може підтримувати біомасу на відповідному рівні, при цьому забезпечуючи наявність риби для споживання. Персонал повинен знати про здоров’я риби та доглядати за нею, щоб розуміти, які потрібні умови та які заходи вживати у разі, якщо виникла проблема, пов’язана з популяцією риби (захворювання, масова загибель). Ставок потрібно періодично спускати, щоб: (1) можна було провести знемулення та; (2) щоб його можна було лишити сохнути на сонці на 1 – 2 тижні із метою винищення будь-яких патогенів, які поселилися на дні чи стінках ставку. Працівники повинні бути в належному особистому захисному спорядженні.

Здоров’я та безпека

Існують різноманітні загрози для здоров’я, пов’язані з рибогосподарством, де використовуються стоки, особливо, загрози, пов’язані з патогенами, які асоціюються з екскрементами. Див. детальнішу інформацію та конкретні рекомендації у Рекомендаціях ВООЗ щодо безпечного використання стічних вод, екскрементів та сірої води. Визначення часу застосування стічних вод та екскрементів є важливим інструментом управління ризиками. Рекомендовано припинити застосування стічних вод та екскрементів за два – три тижні до вилову риби або ж перевести рибу для очищення у ставки, у які не потрапляють стічні води чи мул. Перед споживанням рибу потрібно зберігати у чистій воді впродовж як мінімум трьох днів. Рибу завжди потрібно готувати перед споживанням. Якщо риба є здоровою, очищеною після вилову та добре приготованою, вона вважається безпечною для споживання.

Витрати

Вирощування риби є прибутковою діяльністю, яка може допомогти фінансувати експлуатацію та технічне обслуговування існуючих ставків. Капітальні витрати є низькими, якщо ця діяльність реалізується в існуючих ставках, і середніми, якщо ставки потрібно спершу побудувати. Основні експлуатаційні витрати стосуються обслуговування ставка та управління популяцією риби, а також необхідних людських ресурсів. Кожні кілька років потрібно виділяти кошти на видалення мулу

Соціальні міркування

Ця технологія може бути цікавою у контекстах, де є небагато або взагалі відсутні джерела протеїну у харчуванні. Якість і стан риби вплинуть на рівень прийняття місцевим населенням. Можуть існувати занепокоєння щодо забруднення риби; у деяких культурах вирощена в таких умовах риба може бути повністю неприйнятною. Проте це є звичною практикою у багатьох культурах, і рибу зазвичай постачають на вже існуючий ринок, оскільки її дешевше вирощувати, ніж рибу, яку вирощують на дорогому кормі. Запровадження рибних ставків може потребувати додаткової інформації та заходів із просування гігієни X.12.